гупати

ГУ́ПАТИ, аю, аєш, недок.

1. Видавати або створювати глухий стук, шум при ударах, поштовхах, розривах і т. ін.

По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Мирний, III, 1954, 255);

Вже чути, як гупає бубон, приказує гармошка (Ю. Янов., І, 1958, 54);

Вдалині гупали важкі гармати (Перв., Материн.. хліб, 1960, 86);

// у (об) що і по чому. З шумом ударяти, бити по чому-небудь.

Кілька п’яних панів гупало в двері важкими чобітьми (Тулуб, Людолови, І, 1957, 108);

Я гупав зеленим, як гарбуз, кавуном об коліно, кавун репався, і сік аж закипав на коліні (Сенч., Опов., 1959, 248);

Радивон кидає хмурий погляд на своїх недругів. Гупає кулаком по столу (Горд., І, 1959, 505).

2. Важко, з шумом падати.

Вікна плакали залишками скла, тріщали рами, і на долівку часто гупало важке каміння (Епік, Тв., 1958, 295);

Поривчастий вітер прилітав невідомо звідки.., і від його подиху частіше гупали в траву підточені червою яблука та груші (Шиян, Баланда, 1957, 184).

Значення в інших словниках

1. гупати — гу́пати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гупати — Гопати, гупотіти, тупати, гупотіти; (бомбою) гахкати; (дверми) грюкати.  Словник синонімів Караванського
3. гупати — -аю, -аєш, недок. 1》 Видавати або створювати глухий стук, шум під час ударів, поштовхів, розривів і т. ін. || у (об) що і по чому. З шумом ударяти, бити по чому-небудь. 2》 Важко, з шумом падати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гупати — див. іти; ходити  Словник синонімів Вусика
5. гупати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. гупати — Гупати, -паю, -єш гл. 1) Топать. 2) Ударять, производя глухой звукъ.  Словник української мови Грінченка