гупати
ГУ́ПАТИ, аю, аєш, недок.
1. Видавати або створювати глухий стук, шум при ударах, поштовхах, розривах і т. ін.
По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Мирний, III, 1954, 255);
Вже чути, як гупає бубон, приказує гармошка (Ю. Янов., І, 1958, 54);
Вдалині гупали важкі гармати (Перв., Материн.. хліб, 1960, 86);
// у (об) що і по чому. З шумом ударяти, бити по чому-небудь.
Кілька п’яних панів гупало в двері важкими чобітьми (Тулуб, Людолови, І, 1957, 108);
Я гупав зеленим, як гарбуз, кавуном об коліно, кавун репався, і сік аж закипав на коліні (Сенч., Опов., 1959, 248);
Радивон кидає хмурий погляд на своїх недругів. Гупає кулаком по столу (Горд., І, 1959, 505).
2. Важко, з шумом падати.
Вікна плакали залишками скла, тріщали рами, і на долівку часто гупало важке каміння (Епік, Тв., 1958, 295);
Поривчастий вітер прилітав невідомо звідки.., і від його подиху частіше гупали в траву підточені червою яблука та груші (Шиян, Баланда, 1957, 184).
Значення в інших словниках
- гупати — гу́пати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- гупати — Гопати, гупотіти, тупати, гупотіти; (бомбою) гахкати; (дверми) грюкати. Словник синонімів Караванського
- гупати — -аю, -аєш, недок. 1》 Видавати або створювати глухий стук, шум під час ударів, поштовхів, розривів і т. ін. || у (об) що і по чому. З шумом ударяти, бити по чому-небудь. 2》 Важко, з шумом падати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гупати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
- гупати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
- гупати — Гупати, -паю, -єш гл. 1) Топать. 2) Ударять, производя глухой звукъ. Словник української мови Грінченка