Значення в інших словниках
-
двобій —
(бій між двома противниками) поєдинок, єдиноборство, пря, герць, (за викликом) дуель.
Словник синонімів Полюги
-
двобій —
Розгорнеш газету, увімкнеш телевізор чи радіо – всюди натрапиш на модне нині дербі, котре агресивно витискує з мовлення лексеми двобій, зустріч, матч.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
двобій —
двобі́й іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
двобій —
[двоуб’ій] двобойу, ор. двобойеим, м. (ў) двобойі
Орфоепічний словник української мови
-
двобій —
-бою, ч. 1》 Бій, боротьба двох супротивників за викликом одного з них; поєдинок. 2》 Збройне зіткнення, боротьба двох ворожих сил. 3》 перен. Боротьба думок, поглядів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
двобій —
див. бій; бійка
Словник синонімів Вусика
-
двобій —
БОРОТЬБА́ (активне, тривале суперництво протилежних або ворожих сил — соціальних груп, осіб, ідей і т. ін.), ПРОТИБО́РСТВО книжн., БОРНЯ́ поет., БОРІ́ННЯ поет., ЗМАГА́ННЯ, ВІЙНА́ підсил.
Словник синонімів української мови
-
двобій —
Двобі́й, двобо́ю, -бо́єві, -бо́єм, в -бо́ї
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
двобій —
ДВОБІ́Й, бо́ю, ч. 1. Бій, боротьба двох супротивників за викликом одного з них; поєдинок. Треба помститися за рану, за образу, за все. Але як? Коли? Позиватися? Викликати на двобій?...
Словник української мови в 11 томах