двоєдушний

Лицемірний, дволикий, дволиций, лукавий, нещирий, безлич ний; (хто) двоєдух, дворушник, о. і нашим і вашим.

Значення в інших словниках

1. двоєдушний — двоєду́шний прикметник книжн.  Орфографічний словник української мови
2. двоєдушний — -а, -е, заст. Лицемірний. || у знач. ім. двоєдушний, -ного, ч.; двоєдушна, -ної, ж. Лицемірна людина; дворушник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. двоєдушний — Брехливий, лукавий, нещирий, облудний, підступний, удаваний, див. лицемірний, дволичний, янус  Словник чужослів Павло Штепа
4. двоєдушний — див. брехливий  Словник синонімів Вусика
5. двоєдушний — ЛИЦЕМІ́РНИЙ (який приховує свої справжні думки, почуття, наміри й т. ін.), НЕЩИ́РИЙ, БРЕХЛИ́ВИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ФАЛЬШИ́ВИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КРИВОДУ́ШНИЙ, КРИВОПРИСЯ́ЖНИЙ, КРУТІ́ЙСЬКИЙ, ДВОЛИ́КИЙ, ДВОЛИ́ЦИЙ, ДВОЛИ́ЧНИЙ рідко, ДВОЄДУ́ШНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
6. двоєдушний — Дводу́шний і рідше двоєду́шний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. двоєдушний — ДВОЄДУ́ШНИЙ, а, е, заст. Лицемірний. — Не міг він бути таким підлим, таким двоєдушним! (Собко, Стадіон, 1954, 206); // у знач. ім. двоєду́шний, ного, ч.; двоєду́шна, ної, ж. Лицемірна людина; дворушник.  Словник української мови в 11 томах