двоїстий

Який двоїться; (- почуття) суперечливий, суперечний; (слід від воза) подвійний, двійчастий; пор. ДВОЗНАЧНИЙ.

Значення в інших словниках

1. двоїстий — двої́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. двоїстий — -а, -е. 1》 Пов'язаний з двома різними якостями, які часто суперечать одна одній; суперечливий. 2》 Який має в собі ознаки або властивості двох різних предметів. || Який складається з двох однакових частин; подвійний, двійчастий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. двоїстий — ПОДВІ́ЙНИЙ (який складається з двох однакових або подібних частин), ДВОЇ́СТИЙ, ДВІЙЧАСТИЙ, ПОДВО́ЄНИЙ, БІНА́РНИЙ спец., книжн., ДВІЙНИ́Й розм. В молодички подвійне підборіддя — воно розкішне, випещене, наче аж припудрене білим густим пушком (Є.  Словник синонімів української мови
4. двоїстий — Двої́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. двоїстий — ДВОЇ́СТИЙ, а, е. 1. Пов’язаний з двома різними якостями, які часто суперечать одна одній; суперечливий. Він відчув дивне, двоїсте почуття: глибока повага до цієї людини змішувалася з дратуючою свідомістю того, що розмовляти з нею однак нелегко (Жур., Вел.  Словник української мови в 11 томах
6. двоїстий — Двоїстий, -а, -е Двойной.  Словник української мови Грінченка