Значення в інших словниках
-
двоїстий —
двої́стий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
двоїстий —
Який двоїться; (- почуття) суперечливий, суперечний; (слід від воза) подвійний, двійчастий; пор. ДВОЗНАЧНИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
двоїстий —
-а, -е. 1》 Пов'язаний з двома різними якостями, які часто суперечать одна одній; суперечливий. 2》 Який має в собі ознаки або властивості двох різних предметів. || Який складається з двох однакових частин; подвійний, двійчастий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
двоїстий —
ПОДВІ́ЙНИЙ (який складається з двох однакових або подібних частин), ДВОЇ́СТИЙ, ДВІЙЧАСТИЙ, ПОДВО́ЄНИЙ, БІНА́РНИЙ спец., книжн., ДВІЙНИ́Й розм. В молодички подвійне підборіддя — воно розкішне, випещене, наче аж припудрене білим густим пушком (Є.
Словник синонімів української мови
-
двоїстий —
Двої́стий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
двоїстий —
ДВОЇ́СТИЙ, а, е. 1. Пов’язаний з двома різними якостями, які часто суперечать одна одній; суперечливий. Він відчув дивне, двоїсте почуття: глибока повага до цієї людини змішувалася з дратуючою свідомістю того, що розмовляти з нею однак нелегко (Жур., Вел.
Словник української мови в 11 томах