дезертирувати

ДЕЗЕРТУВАТИ ндк. і дк., (в бою) тікати, втекти, о. показувати <�показати> спину; П. зраджувати, зрадити, відступитися, відступитися.

Значення в інших словниках

1. дезертирувати — дезерти́рувати дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дезертирувати — -ую, -уєш, недок. і док. Вдатися до дезертирства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дезертирувати — УТЕКТИ́ (ВТЕКТИ́) (непомітно, несподівано, без дозволу зникнути, покинути щось), ЩЕ́ЗНУТИ, ЗМИ́ТИСЯ розм., ЗМАНДРУВА́ТИ розм., ЗСЛИ́ЗНУ́ТИ розм., ЗСЛИ́ЗТИ розм., ЗМОТА́ТИСЯ фам., СПРИСНУ́ТИ рідше; ДЕЗЕРТИРУВАТИ (про військових). — Недок.  Словник синонімів української мови
4. дезертирувати — ДЕЗЕРТИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док. Ставати на шлях дезертирства. Юрко був готовий до мандрів хоч і сьогодні. Але ж дезертирувати отак з підпільного фронту не годилося.. Необхідно було звітувати перед окружкомом (Козл., Ю. Крук, 1957, 534).  Словник української мови в 11 томах