Значення в інших словниках
-
дезертирувати —
дезерти́рувати дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
дезертирувати —
ДЕЗЕРТУВАТИ ндк. і дк., (в бою) тікати, втекти, о. показувати <�показати> спину; П. зраджувати, зрадити, відступитися, відступитися.
Словник синонімів Караванського
-
дезертирувати —
УТЕКТИ́ (ВТЕКТИ́) (непомітно, несподівано, без дозволу зникнути, покинути щось), ЩЕ́ЗНУТИ, ЗМИ́ТИСЯ розм., ЗМАНДРУВА́ТИ розм., ЗСЛИ́ЗНУ́ТИ розм., ЗСЛИ́ЗТИ розм., ЗМОТА́ТИСЯ фам., СПРИСНУ́ТИ рідше; ДЕЗЕРТИРУВАТИ (про військових). — Недок.
Словник синонімів української мови
-
дезертирувати —
ДЕЗЕРТИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док. Ставати на шлях дезертирства. Юрко був готовий до мандрів хоч і сьогодні. Але ж дезертирувати отак з підпільного фронту не годилося.. Необхідно було звітувати перед окружкомом (Козл., Ю. Крук, 1957, 534).
Словник української мови в 11 томах