дезертирувати
ДЕЗЕРТИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док. Ставати на шлях дезертирства.
Юрко був готовий до мандрів хоч і сьогодні. Але ж дезертирувати отак з підпільного фронту не годилося.. Необхідно було звітувати перед окружкомом (Козл., Ю. Крук, 1957, 534).
Словник української мови (СУМ-11)