дезертирувати
ДЕЗЕРТИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док. Ставати на шлях дезертирства.
Юрко був готовий до мандрів хоч і сьогодні. Але ж дезертирувати отак з підпільного фронту не годилося.. Необхідно було звітувати перед окружкомом (Козл., Ю. Крук, 1957, 534).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дезертирувати — дезерти́рувати дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- дезертирувати — ДЕЗЕРТУВАТИ ндк. і дк., (в бою) тікати, втекти, о. показувати <�показати> спину; П. зраджувати, зрадити, відступитися, відступитися. Словник синонімів Караванського
- дезертирувати — -ую, -уєш, недок. і док. Вдатися до дезертирства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дезертирувати — УТЕКТИ́ (ВТЕКТИ́) (непомітно, несподівано, без дозволу зникнути, покинути щось), ЩЕ́ЗНУТИ, ЗМИ́ТИСЯ розм., ЗМАНДРУВА́ТИ розм., ЗСЛИ́ЗНУ́ТИ розм., ЗСЛИ́ЗТИ розм., ЗМОТА́ТИСЯ фам., СПРИСНУ́ТИ рідше; ДЕЗЕРТИРУВАТИ (про військових). — Недок. Словник синонімів української мови