1. Словник української мови в 11 томах

дезертирський

ДЕЗЕРТИ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до дезертир і дезертирство;

// Власт. дезертирові.

Стали мовчки розскакуватися інші — той сюди, той туди, з дезертирською спритністю зникаючи по дворах (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 377).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дезертирський — дезерти́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дезертирський — -а, -е. Прикм. до дезертир і дезертирство. || Власт. дезертирові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дезертирський — Дезерти́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)