1. Словник синонімів української мови

дезертирувати

УТЕКТИ́ (ВТЕКТИ́) (непомітно, несподівано, без дозволу зникнути, покинути щось), ЩЕ́ЗНУТИ, ЗМИ́ТИСЯ розм., ЗМАНДРУВА́ТИ розм., ЗСЛИ́ЗНУ́ТИ розм., ЗСЛИ́ЗТИ розм., ЗМОТА́ТИСЯ фам., СПРИСНУ́ТИ рідше; ДЕЗЕРТИРУВАТИ (про військових). — Недок.: утіка́ти (втіка́ти), щеза́ти, зслизати, змива́тися, змо́туватися, сприса́ти. (Іван (перед розчиненими дверима):) Утекла (Хвенька)!.. От гаспидське зілля (Панас Мирний); Але як же можна отак піти, щезнути, попросту сказавши — утекти без сліду? Ні. Вся легінська вдача протестувала би проти того (Г. Хоткевич); — За правилом, — насторожився Корон, — ми повинні якнайшвидше змитися звідси! (П. Автомонов); Вівці никають по дворі, незагнаті в свій час, і навіть воли стоять ненапоєні. А Роман десь знову зслиз (І. Нечуй-Левицький); "Ах ти ж, — думаю, — гад, он який ти святий та божий! Ну тепер ти в мене не сприснеш". І став я за ним слідкувати (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дезертирувати — дезерти́рувати дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дезертирувати — ДЕЗЕРТУВАТИ ндк. і дк., (в бою) тікати, втекти, о. показувати <�показати> спину; П. зраджувати, зрадити, відступитися, відступитися. Словник синонімів Караванського
  3. дезертирувати — -ую, -уєш, недок. і док. Вдатися до дезертирства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дезертирувати — ДЕЗЕРТИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док. Ставати на шлях дезертирства. Юрко був готовий до мандрів хоч і сьогодні. Але ж дезертирувати отак з підпільного фронту не годилося.. Необхідно було звітувати перед окружкомом (Козл., Ю. Крук, 1957, 534). Словник української мови в 11 томах