1. Словник синонімів української мови

дезидерат

ВИМО́ГА (бажання, прохання, висловлене так, що не допускає заперечень), ДОМАГА́ННЯ, ПОБАЖА́ННЯ рідше, ДЕЗИДЕРА́Т заст.; УЛЬТИМА́ТУМ розм. (категорична, що часто супроводжується погрозою). Орися.. поставила перед Тимком вимогу, щоб він спровадив із двору свого дружка (Григорій Тютюнник); На вперте домагання Потурайчина згодився.. записати свою жінку до читальні (Лесь Мартович); Наталя висловила енергійне побажання, щоб мандрівник узяв йоду, бинти, аспірин і хінін (О. Донченко); — Ми категорично вимагаємо звільнити з-під арешту Кузнецова.. — Он як! Це що, майже ультиматум? (А. Головко).

ПОБАЖА́ННЯ (висловлювання, що містить надію на здійснення, одержання і т. ін. чогось), БАЖА́ННЯ, ДЕЗИДЕРА́Т заст.; ВИМО́ГА (категоричне). Наталя висловила енергійне побажання, щоб мандрівник узяв йоду, бинти, аспірин і хінін (О. Донченко); Раз виявив бажання ближче познайомитися із технікою Павло (Григорій Тютюнник); — Затям собі мій дезидерат: при читанню всякої книжки від планіметричного способу бачення доходити до стереометричного (І. Франко); Задум (фільму) було відхилено керівництвом, яке поставило вимогу, щоб я спішно написав "що-небудь таке" про сучасне наше життя на Україні (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дезидерат — Дезидера́т: — бажання, побажання [33] — побажання, вимога [III] — побажання; вимога; пропозиція [54] Дезидера́ти: — побажання, вимоги [18;37;50] — побажання, вимоги; речі, книги, потрібні для поповнення колекції [49] Словник з творів Івана Франка
  2. дезидерат — дезидера́т 1 іменник чоловічого роду предмет рідко дезидера́т 2 іменник чоловічого роду побажання, вимога рідко Орфографічний словник української мови
  3. дезидерат — ч., заст. 1》 род. -у. Щось бажане; побажання, вимога. 2》 род. -а. Предмет, потрібний для поповнення музею, бібліотеки, колекції і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дезидерат — Бажане, жадане Словник чужослів Павло Штепа
  5. дезидерат — Дезидера́т, -ту; дезидера́ти, -ра́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дезидерат — ДЕЗИДЕРА́Т, ч.,заст. 1. род. у. Щось бажане; побажання, вимога. — І затям собі мій дезидерат: при читанню всякої книжки від планіметричного способу бачення доходить до стереометричного (Фр., III, 1950, 36). 2. род. а. Предмет, потрібний для поповнення музею, бібліотеки, колекції і т. ін. Словник української мови в 11 томах