дезертирський

ДЕЗЕРТИ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до дезертир і дезертирство;

// Власт. дезертирові.

Стали мовчки розскакуватися інші — той сюди, той туди, з дезертирською спритністю зникаючи по дворах (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 377).

Значення в інших словниках

1. дезертирський — дезерти́рський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дезертирський — -а, -е. Прикм. до дезертир і дезертирство. || Власт. дезертирові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дезертирський — Дезерти́рський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)