Великий тлумачний словник сучасної мови

дезертирський

дезерти́рський

-а, -е.

Прикм. до дезертир і дезертирство.

|| Власт. дезертирові.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дезертирський — дезерти́рський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. дезертирський — Дезерти́рський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. дезертирський — ДЕЗЕРТИ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до дезертир і дезертирство; // Власт. дезертирові. Стали мовчки розскакуватися інші — той сюди, той туди, з дезертирською спритністю зникаючи по дворах (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 377).  Словник української мови в 11 томах