дзижчати —
дзижча́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
дзижчати —
-чить, недок. Видавати одноманітні дрижачі звуки під час польоту (про комах). || Швидкими рухами, польотом і т. ін. створювати такі звуки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дзижчати —
ДЗИЖЧА́ТИ, чи́ть, недок. Видавати одноманітні дрижачі звуки при польоті (про комах). Павуки снували павутиння, комарі дзижчали, мошка ж хмарами носилась (Мирний, IV, 1955, 14); Збори замовкли.
Словник української мови в 11 томах
дзижчати —
Дзижчання, дзижчати см. дзизчання, дзизчати.
Словник української мови Грінченка