1. Словник синонімів Караванського

дзижчати

Дзизчати, дзинчати, дзумі ти, дзизкати, дзумкотіти; (- бджіл) бриніти.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзижчати — дзижча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дзижчати — -чить, недок. Видавати одноманітні дрижачі звуки під час польоту (про комах). || Швидкими рухами, польотом і т. ін. створювати такі звуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзижчати — I брунчати, джикати, джмеліти, дзвинчати, дзенькотати, дзенькотіти, дзиготати, дзиґотіти, дзизкотати, дзизкотіти, дзикотати, дзикотіти, дзимкотати, дзимкотіти, дзинчати, дзудіти, дзуменіти, дзуміти, дзуреміти, зудіти, зумкотати, зумкотіти, подзизкувати II див. говорити; звучати Словник синонімів Вусика
  4. дзижчати — ДЗИЖЧА́ТИ (перев. про комах — видавати одноманітні тремтливі звуки при польоті, швидкому рухові), ЗУМКОТІ́ТИ, ДЗВЕНІ́ТИ, ДЗИНЧА́ТИ розм., ДЗУМІ́ТИ розм.; БРИНІ́ТИ, ДЗЕЛЕНЧА́ТИ розм. (дзвінко); ФУРЧА́ТИ розм., ХУРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. дзижчати — Дзижча́ти, -жчу, -жчи́ш, -жча́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дзижчати — ДЗИЖЧА́ТИ, чи́ть, недок. Видавати одноманітні дрижачі звуки при польоті (про комах). Павуки снували павутиння, комарі дзижчали, мошка ж хмарами носилась (Мирний, IV, 1955, 14); Збори замовкли. Словник української мови в 11 томах
  7. дзижчати — Дзижчання, дзижчати см. дзизчання, дзизчати. Словник української мови Грінченка