дзюркіт —
Дзю́ркіт, -ркоту, -тові, в -коті
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дзюркіт —
ДЗЮ́РКІТ, коту, ч. Те саме, що дзюркота́ння. Ціла дуга самоцвітів добірних з дзюркотом ніжним на хвилю спада (Дн. Чайка, Тв., 1960, 210); Виразно чується дзюркіт вина у залізну посудину (Кучер, Голод, 1961, 149).
Словник української мови в 11 томах