Словник синонімів Караванського

дзюрком

пр., струмком, цівкою, струменем; У ФР. джерелом.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. дзюрком — дзюрко́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. дзюрком — присл., розм. Тонкою цівкою; струмком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзюрком — Дзюрко́м, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дзюрком — ДЗЮРКО́М, присл., розм. Тонкою цівкою; струмком. Засукав [Погодняк] рукава і почав гребти руками в намулі. Піт уже лився з нього дзюрком, коли він переконався, що це даремний труд (Галан, Гори.., 1956, 155); Кров дзюрком побігла по підборіддю (Десняк, II, 1955, 452).  Словник української мови в 11 томах
  5. дзюрком — Дзюрком нар. Струей. Уман. у. Вода біжить дзюрком.  Словник української мови Грінченка