дзюркіт

ДЗЮ́РКІТ, коту, ч. Те саме, що дзюркота́ння.

Ціла дуга самоцвітів добірних з дзюркотом ніжним на хвилю спада (Дн. Чайка, Тв., 1960, 210);

Виразно чується дзюркіт вина у залізну посудину (Кучер, Голод, 1961, 149).

Значення в інших словниках

1. дзюркіт — дзю́ркіт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дзюркіт — Дзюрчання, дзюркотіння, дзюркотання.  Словник синонімів Караванського
3. дзюркіт — -коту, ч. Те саме, що дзюркотання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дзюркіт — див. звучання  Словник синонімів Вусика
5. дзюркіт — Дзю́ркіт, -ркоту, -тові, в -коті  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)