дивний
Дивовижний, чудний, дивоглядний, химерний, чудернацький, дивацький, р. дивочний, с. феєричний; (знак) незвичайний, незрозумілий; (факт) рідкісний, нетиповий, оригінальний, безпрецедентний; (образ) цікавий, загадковий, ексцентричний; ФР. кумедний, аномальний; (- подію) фантастичний, неймовірний; (овоч) екзотичний; (- красу) нечуваний, неповторний, винятковий, чудовий, чарівний, збіса гарний; фр. диво- <н. дивосвіт>; предивний.
Практичний словник синонімів української мови