докірливий —
докі́рливий прикметник
Орфографічний словник української мови
докірливий —
-а, -е. Який виражає докір; сповнений або пройнятий докором.
Великий тлумачний словник сучасної мови
докірливий —
ДОКІ́РЛИВИЙ (який виражає докір, сповнений докору), ДОКІ́РНИЙ рідше, ВИМО́ВНИЙ діал.; УЩИ́ПЛИВИЙ (ВЩИ́ПЛИВИЙ) (з глузуванням). Горілка неначе розв'язувала йому язик. Але тоді його розмова ставала докірливою; його слова були ущипливі (І.
Словник синонімів української мови
докірливий —
ДОКІ́РЛИВИЙ, а, е. Який виражає докір; сповнений або пройнятий докором. Досі ущиплива та докірлива розмова стихла (Мирний, III, 1954, 28); Він не почув докірливого слова од матері (Автом., Так народж.
Словник української мови в 11 томах
докірливий —
Докірливий, -а, -е Укоризненный.
Словник української мови Грінченка