доладний

(- фігуру) зграбний, привабливий; (спів) приємний; (опис) ясний, зрозумілий; (майстер) тямущий, досвідчений; (хто) пристойний, порядний, путній, путящий.

Значення в інших словниках

1. доладний — дола́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. доладний — -а, -е. 1》 Який має пропорційні та красиві форми (про гарну зовнішність). || Який приємно, гарно звучить (про музику, співи, голос). 2》 Який справляє приємне враження; який відповідає певним вимогам.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доладний — див. умілий  Словник синонімів Вусика
4. доладний — ГА́РНИЙ (про людину, її риси — який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ (КРА́СЕН) фольк., ГО́ЖИЙ (ГОЖ) фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
5. доладний — Дола́дний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. доладний — ДОЛА́ДНИЙ, а, е. 1. Який має пропорційні і красиві форми (про гарну зовнішність). Добрі люди доглядали, Шанували, поливали, Щоб жила краса моя, Щоб доладна була я (Гл., Вибр., 1957, 302); — То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах