Значення в інших словниках
-
доня —
до́ня іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
доня —
-і, ж., пестл. Те саме, що дочка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
доня —
Бабина доньку усе гладонька. Бо баба пестить та добре доглядає. Де доньок сім, там доля усім, а де одна, то й тій нема. Потішають матір, у якої багато дочок. Донька, чужа потіха. Бо коли віддасться, то відлучиться від родини і піде жити у дім мужа.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
доня —
див. дитина
Словник синонімів Вусика
-
доня —
ДОЧКА́ (особа жіночої статі стосовно своїх батьків; також пестливе звертання старшої особи до молодої жінки, дівчини), ДО́НЬКА розм., ДО́НЯ розм., пестл., ДО́ЦЯ розм., пестл., ДІ́ВКА діал. — Може ще заснеш на моїй постелі, доню?..
Словник синонімів української мови
-
доня —
До́ня, -ні, -нею, до́ню! до́ні, донь; до́нин, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
доня —
ДО́НЯ, і, ж., пестл. Те саме, що дочка́. Коло його стара мати Сидить на ослоні. За сльозами ледве, ледве Вимовляє доні (Шевч., І, 1951, 32); — Тьотю, а тепер що? — звернулась вона до Марини Хомівни.— Не знаю, доню. Не плач (Хижняк, Тамара, 1959, 167).
Словник української мови в 11 томах
-
доня —
Доня, -ні ж. ласк. Дочь. Не стій, доню, з нелюбим, не дай ручки стискати. Чуб. ІІІ. 36. Іди, доню! каже мати, не вік дівувати! Шевч. 14. ум. донька, доненька, донечка. У сусіда доньок сім, та й є доля всім, — у мене єдна, та й тій долі нема. Ном. № 1738.
Словник української мови Грінченка