загибати
(у бою) гинути, умирати, класти голову <�голови>; (- слід) зникати, |за|пропадати, щезати, жм. ізслизати; (свідомо) іти на смерть <�хрест>; (- цвіт) нищитися, руйнуватися; док. ЗАГИНУТИ, скрутити собі голову <�карк, шию, в'язи>, позбутися голови <�життя>, зложити кості <�кістки>, знайти могилу.
Практичний словник синонімів української мови