загибати
загиба́ти
-аю, -аєш, недок., загинути і рідко загибнути, -ну, -неш; мин. ч. загинув, рідко загиб і загибнув, -ла, -ло; док.
1》 Умирати, гинути, зазвичай передчасно (від нещасного випадку, в бою і т. ін.).
|| Втрачати сили, здоров'я.
|| Піддаватися знищенню, руйнуванню і т. ін.
2》 перен. Переставати існувати, зникати, пропадати, щезати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови