задирака —
задира́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
задирака —
див. бешкетник; задерикуватий; непокірний
Словник синонімів Вусика
задирака —
-и, ч. і ж. Людина, яка своїми діями, словами призводить до сварки, бійки, бешкету; забіяка, бешкетник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
задирака —
ЗАБІЯ́КА (той, хто заводить, починає бійку, любить битися), ЗАДИРА́КА, ЗАДИ́РА, ЗАДЕРИ́КА розм., ЗАДЕРІ́Й розм., ЗАВОДІ́Й розм., ЗАВОДІЯ́КА розм., ЗАЧЕ́ПА розм., ЗАДЬО́РА рідко; ПІ́ВЕНЬ розм., ПІ́ВНИК розм. (про хлопця, хлопчика).
Словник синонімів української мови
задирака —
ЗАДИРА́КА, и, ч. і ж. Людина, що своїми діями, словами призводить до сварки, бійки, бешкету; забіяка, бешкетник. — Здорові були, дідусю, — привітався Савка з дідом Омельком.. — Спасибі, — подякував старий, не пізнавши вчорашнього задираку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 227).
Словник української мови в 11 томах