заздрий —
за́здрий прикметник
Орфографічний словник української мови
заздрий —
див. заздрісний
Словник синонімів Вусика
заздрий —
-а, -е, без додатка, рідше на що, до чого. Який відчуває заздрість, бажає мати те, що належить іншому; заздрісний. || Який виражає, виявляє заздрість. || у знач. ім. заздрий, -рого, ч.; заздра, -рої, ж. Про людину, яка заздрить кому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
заздрий —
ЗА́ЗДРІСНИЙ (схильний до заздрощів), ЗА́ЗДРИЙ, ЗАВИДЮ́ЩИЙ підсил. розм., ЗАВИ́ДЛИВИЙ рідко, ЗАВИ́СНИЙ діал. Ще на початку походу у землю оросів на Батия вчинили замах заздрісні родичі-чингізіди (А.
Словник синонімів української мови
заздрий —
За́здрий, -ра, -ре
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
заздрий —
ЗА́ЗДРИЙ, а, е, без додатка, рідше на що, до чого. Який відчуває заздрість, бажає мати те, що належить іншому; заздрісний. Одна його доля — чорні бровенята, Та й тих люде заздрі не дають носить (Шевч.
Словник української мови в 11 томах