запановувати
(- тишу) П. наставати, западати, залягати, кн. встановлюватися; (всім тілом) оволодівати, поймати <�охоплювати> що; док. ЗАПАНУВАТИ, жм. зацарювати; (над ким) очолити <�стати на чолі> кого; (самому) усамостійнитися.
Практичний словник синонімів української мови