звеличувати

ВИХВАЛЯТИ, прославляти, підносити на щит <�до небес>, складати хвалу <�похвальбу> кому.

Значення в інших словниках

1. звеличувати — звели́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. звеличувати — див. славити; хвалити  Словник синонімів Вусика
3. звеличувати — -ую, -уєш, недок., звеличити, -чу, -чиш і звеличати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Створювати велич кому-, чому-небудь, сприяти величі, славі когось, чогось. || Робити значнішим кого-небудь. 2》 Вихваляти, прославляти кого-, що-небудь. 3》 фольк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. звеличувати — ПРОСЛАВЛЯ́ТИ кого (створювати популярність, славу комусь, чомусь, перев. описуючи в художньому творі, в пісні тощо), СЛА́ВИТИ, ЗВЕЛИ́ЧУВАТИ, ВЕЛИЧА́ТИ, ПІДНО́СИТИ, ХВАЛИТИ рідше, УСЛАВЛЯ́ТИ (ВСЛАВЛЯ́ТИ) уроч., УСЛА́ВЛЮВАТИ (ВСЛА́ВЛЮВАТИ) уроч.  Словник синонімів української мови
5. звеличувати — ЗВЕЛИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВЕЛИ́ЧИТИ, чу, чиш і ЗВЕЛИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Створювати велич кому-, чому-небудь, сприяти величі, славі когось, чогось.  Словник української мови в 11 томах
6. звеличувати — Звеличувати, -чую, -єш сов. в. звеличити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать, сдѣлать великимъ, возвышать, возвысить. Здобудеш, хлоню, слави, зміркувавши, чия тебе звеличує держава. К. ЦН. 257.  Словник української мови Грінченка