Значення в інших словниках
-
звеличувати —
звели́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
звеличувати —
ВИХВАЛЯТИ, прославляти, підносити на щит <�до небес>, складати хвалу <�похвальбу> кому.
Словник синонімів Караванського
-
звеличувати —
-ую, -уєш, недок., звеличити, -чу, -чиш і звеличати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Створювати велич кому-, чому-небудь, сприяти величі, славі когось, чогось. || Робити значнішим кого-небудь. 2》 Вихваляти, прославляти кого-, що-небудь. 3》 фольк.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
звеличувати —
ПРОСЛАВЛЯ́ТИ кого (створювати популярність, славу комусь, чомусь, перев. описуючи в художньому творі, в пісні тощо), СЛА́ВИТИ, ЗВЕЛИ́ЧУВАТИ, ВЕЛИЧА́ТИ, ПІДНО́СИТИ, ХВАЛИТИ рідше, УСЛАВЛЯ́ТИ (ВСЛАВЛЯ́ТИ) уроч., УСЛА́ВЛЮВАТИ (ВСЛА́ВЛЮВАТИ) уроч.
Словник синонімів української мови
-
звеличувати —
ЗВЕЛИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВЕЛИ́ЧИТИ, чу, чиш і ЗВЕЛИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Створювати велич кому-, чому-небудь, сприяти величі, славі когось, чогось.
Словник української мови в 11 томах
-
звеличувати —
Звеличувати, -чую, -єш сов. в. звеличити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать, сдѣлать великимъ, возвышать, возвысить. Здобудеш, хлоню, слави, зміркувавши, чия тебе звеличує держава. К. ЦН. 257.
Словник української мови Грінченка