знаменний

(факт) визначний, видатний, о. голосний; (чим) прикметний; (день) пропам'ятний.

(день) видатний, визначний; (чим) помітний, примітний, знакомитий.

Значення в інших словниках

1. знаменний — (дуже важливий в ряді чогось) знаменитий, визначний, історичний.  Словник синонімів Полюги
2. знаменний — знаме́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. знаменний — I знам`енний-а, -е. Надзвичайний, дуже важливий у якому-небудь аспекті; видатний, визначний. || Який вирізняється з-поміж інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями. II зн`аменний-а, -е. 1》 Стос. до знамен. Знаменний спів муз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. знаменний — ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. знаменний — Знаме́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. знаменний — ЗНАМЕ́ННИЙ, а, е. Надзвичайний, дуже важливий у якому-небудь відношенні; видатний, визначний. Є у Квітні день знаменний на листках календарів: народився в Квітні Ленін, вождь усіх пролетарів (Забіла, У..  Словник української мови в 11 томах