знаменний
ЗНАМЕ́ННИЙ, а, е. Надзвичайний, дуже важливий у якому-небудь відношенні; видатний, визначний.
Є у Квітні день знаменний на листках календарів: народився в Квітні Ленін, вождь усіх пролетарів (Забіла, У.. світ, 1960, 78);
Історичний XX з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу став знаменною віхою в житті нашого народу (Цюпа, Україна.., 1960, 79);
Одним із знаменних явищ сучасності є дальше зростання і зміцнення світового комуністичного руху (Ком. Укр., 5, 1961, 18);
// Який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями.
Спектакль «Драма життя» був знаменний ще тим, що в ньому вперше брали участь двоє надзвичайно талановитих людей (Моє життя в мист., 1955, 332);
Грузини, також звичаєм прадавнім, Поцілували ті хліби високі І прийняли, так само уклонившись. Вони казали потім, що розкрають Лише в Тбілісі ті хліби знаменні І з друзями поділяться дарами Гостинної братерської землі (Рильський, III, 1961, 106).
Словник української мови (СУМ-11)