знаменний

I знам`енний-а, -е.

Надзвичайний, дуже важливий у якому-небудь аспекті; видатний, визначний.

|| Який вирізняється з-поміж інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями.

II зн`аменний-а, -е.

1》 Стос. до знамен.

Знаменний спів муз. — система старовинних православних культових наспівів 12-17 ст.

2》 Виразний, величний, важливий.

Значення в інших словниках

1. знаменний — (дуже важливий в ряді чогось) знаменитий, визначний, історичний.  Словник синонімів Полюги
2. знаменний — знаме́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. знаменний — (факт) визначний, видатний, о. голосний; (чим) прикметний; (день) пропам'ятний. (день) видатний, визначний; (чим) помітний, примітний, знакомитий.  Словник синонімів Караванського
4. знаменний — ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. знаменний — Знаме́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. знаменний — ЗНАМЕ́ННИЙ, а, е. Надзвичайний, дуже важливий у якому-небудь відношенні; видатний, визначний. Є у Квітні день знаменний на листках календарів: народився в Квітні Ленін, вождь усіх пролетарів (Забіла, У..  Словник української мови в 11 томах