(у побуті) чавун, баняк; сов. котел; Ж. голова; (на війні) оточення.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
казан —
(металева велика посудина) котел, баняк.
Словник синонімів Полюги
казан —
каза́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
казан —
див. голова; чавун
Словник синонімів Вусика
казан —
-а, ч. 1》 Металева, перев. округлої форми посудина (з відкритою верхньою частиною) для варіння їжі, кип'ятіння води тощо; котел, чавун. 2》 перен., жарт. Про голову людини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
казан —
А, ч. Голова. Казан закипає від цих подій.
Словник сучасного українського сленгу
казан —
(-а) ч.; мол. Голова. ПСУМС, 30.
Словник жарґонної лексики української мови
Казан —
(Kazan) Елія (псевдонім Е. Казанжоглу), нар. 1909, америк. режисер грец. походження, актор театру і кіно, письменник; співпрацював з Group Theatre (Колективний театр); один із засновників Actor's Studio (Акторської робітні) в Нью-Йорку...
Універсальний словник-енциклопедія
казан —
ГОЛОВА́ (частина тіла), ЛОБ розм., КАЗА́Н ірон., жарт., МАКІ́ТРА ірон., МАКОТИ́РЯ ірон., ДОВБЕ́ШКА зневажл., КУ́МПОЛ зневажл., ГЛАВА́ уроч., заст., ГИ́РЯ діал., зневажл. (Катерина:) Подумаєш, вдарив старого Галушку по голові..
Словник синонімів української мови
казан —
КАЗА́Н, а́, ч. 1. Металева переважно округлої форми посудина (звичайно з відкритою верхньою частиною) для варіння їжі, кип’ятіння води тощо; котел, чавун. Смола там в пеклі клекотіла і грілася все в казанах (Котл.
Словник української мови в 11 томах
казан —
Казан, -на м. Котелъ. Нехай наш казан закипить іще і з другого боку. К. ЧР. 108. Як у казані кипить. посл. ум. казано́к, -казаночок, -казанчик. Наймит роспалив багаття, повісив казанок і почав варити кашу. Левиц. І.
Словник української мови Грінченка