Здаватися, склада ти зброю; (перед труднощами) пасувати.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
капітулювати —
капітулюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
капітулювати —
див. коритися
Словник синонімів Вусика
капітулювати —
-юю, -юєш, недок. і док. 1》 Припинивши збройний опір, здаватися переможцеві на певних умовах, запропонованих ним; віддаватися на ласку переможця. 2》 перен. Відмовлятися від дальшої боротьби проти когось, чогось; визнавати своє безсилля в чомусь. Капітулювати перед труднощами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
капітулювати —
капітулюва́ти (від лат. capitulо – домовляюсь, ділю на розділи) припинити опір і здатися на умовах, запропонованих переможцем. Переносно – здатися противнику в суперечці, відступити перед труднощами.
Словник іншомовних слів Мельничука
капітулювати —
I. ЗДАВА́ТИСЯ (припиняючи опір, визнавати себе переможеним), КАПІТУЛЮВА́ТИ, ПІДДАВА́ТИСЯ, ВІДДАВА́ТИСЯ рідше, ПЕРЕДАВА́ТИСЯ заст. — Док.: зда́тися, капітулюва́ти, підда́тися, відда́тися, переда́тися. Есесівці боронилися вперто, здавалися неохоче (О.
Словник синонімів української мови
капітулювати —
Капітулюва́ти, -лю́ю, -лю́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
капітулювати —
КАПІТУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док. 1. Припинивши збройний опір, здаватися переможцеві на певних умовах, запропонованих ним; віддаватися на ласку переможця.
Словник української мови в 11 томах