Ридван, ЕКІПАЖ, з. берлин, (на ресорах) тарантас, (наймана) а. фіякр.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
карета —
каре́та іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
карета —
[карета] -тие, д. і м. -т'і
Орфоепічний словник української мови
карета —
-и, ж. Закритий з усіх боків чотириколісний кінний повіз на ресорах. Карета швидкої допомоги — спеціальна автомашина, що доставляє до лікарні хворого, який потребує негайної медичної допомоги, або лікаря до потерпілого чи хворого.
Великий тлумачний словник сучасної мови
карета —
Берлин, коляса, коч, повіз, ридван, див. ляндо, повозка, тарантас, тачанка, фаетон, шарабан
Словник чужослів Павло Штепа
карета —
I морська черепаха, живе у водах теплих океанських територій; довж. панцира бл. 1,2 м; кінцівки перетворені на ласти. II кінний екіпаж із закритим кузовом; має багато різновидів (берлин, купе та ін.), використовувалася від XVII ст.
Універсальний словник-енциклопедія
карета —
КАРЕ́ТА (закритий чотириколісний кінний віз на ресорах), БЕРЛИ́Н заст.; РИДВА́Н (такий віз для далеких подорожей, запряжений 6-12 кіньми). Усі пани поїхали до Єремії в дорогих блискучих каретах (І.
Словник синонімів української мови
карета —
КАРЕ́ТА, и, ж. Закритий з усіх боків чотириколісний кінний повіз на ресорах. У неділю коло Колісникової квартири знай спинялися карети, коляски та фаетони (Мирний, III, 1954, 286); Карета за каретою під’їздила аж під самі двері церковні...
Словник української мови в 11 томах
карета —
Карета, -ти ж. Карета. Вивели йому коники в сідлі, шабельку в сріблі, панну в кареті. Pauli.
Словник української мови Грінченка