картатий —
карта́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
картатий —
-а, -е. Із чотирикутними візерунками, малюнками (про тканину, одяг і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
картатий —
КАРТА́ТИЙ (про тканину, одяг тощо — з квадратними візерунками), КЛІТЧА́СТИЙ розм., КАРТА́ЦЬКИЙ заст., КРАТКО́ВАНИЙ діал. На ньому картата сорочка й капелюх (Ю. Яновський); Савка поголився.., одяг нову клітчасту сорочку (Я.
Словник синонімів української мови
картатий —
КАРТА́ТИЙ, а, е. Із чотирикутними візерунками, малюнками (про тканину, одяг і т. ін.). На Марині плахта — аж очі на себе бере: картата, червчата, шовком заткана (Мирний, IV, 1955, 225); На другому тракторі сидить юнак.
Словник української мови в 11 томах
картатий —
Картатий, -а, -е Клѣтчатый. Картату плахту червоною окравкою підперезала. ЗОЮР. II. 290. А де твої, дочко, картатиї плахти? Чуб. V. 582.
Словник української мови Грінченка