Кахикання, бухикання, кашляння, (з кров'ю) кровохаркання.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
кашель —
ка́шель іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
кашель —
-шлю, ч. Судорожні, напружені видихи з хрипінням і шумом. || розм. Хвороба, що супроводжується цими явищами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кашель —
КА́ШЕЛЬ, шлю, ч. Судомні, напружені видихи з хрипінням і шумом. Івась аж посинів від натуги; кашель піднімав високо його груди, виправляв тіло, підкидав, скручував (Панас Мирний); Кашель клекотів у нього в грудях, як лавина у вулкані, довго і грізно (О.
Словник української мови у 20 томах
кашель —
КА́ШЕЛЬ, шлю, ч. Судорожні, напружені видихи з хрипінням і шумом. Івась аж посинів від натуги; кашель піднімав високо його груди, виправляв тіло, підкидав, скручував (Мирний, І, 1954, 310); Кашель клекотів у нього в грудях, як лавина у вулкані...
Словник української мови в 11 томах
кашель —
Кашель, -шлю м. Кашель. Старість не приходе з добром: коли не з кашлем, то з горбом. Ном.
Словник української мови Грінченка