Значення в інших словниках
-
квестія —
Кве́стія: — питання [45;XIX] Уваги над пастирським посланієм митрополита А. Шептицького „О квестії соціальній [XIX] — питання, проблема [46-1;46-2;48;49;IV] — питання, справа [42]
Словник з творів Івана Франка
-
квестія —
кве́стія іменник жіночого роду питання діал.
Орфографічний словник української мови
-
квестія —
Кве́стія, кве́стия. Проблемне питання, справа, яка потребує обговорення й розв’язання. Найважливішою задачею парляменту є квестія буджетова і питане про визиск праці рільника з сторони великого капіталу (Б.
Українська літературна мова на Буковині
-
квестія —
-ї, ж., зах. Проблема; питання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
квестія —
Запит, питання
Словник чужослів Павло Штепа
-
квестія —
КВЕ́СТІЯ, ї, ж. 1. Проблема; питання. Боячись наразитися на Ваш гнів, я не буду дальше розмазувати сеї квестії (І. Франко); Але донедавна була хоть [хоча б] одна партія межи поляками...
Словник української мови у 20 томах
-
квестія —
кве́стія питання (ср, ст): Во́йна – це тільки квестія часу (Авторка); Ціла квестія оберталася довкола Свєнціцької, що вже була засуджена (Шухевич)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
квестія —
Питання, страта
Словник застарілих та маловживаних слів
-
квестія —
ПИТА́ННЯ яке, про кого-що (те, що вимагає уваги, обговорення, розв'язання тощо), КВЕ́СТІЯ яка, книжн., ПРОБЛЕ́МА яка, чого (складне). Дослідники присвячують велику увагу саме питанню про зв'язки "Слова" з народнопоетичною творчістю (М.
Словник синонімів української мови
-
квестія —
Кве́стія, -тії, -тією
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
квестія —
КВЕ́СТІЯ, ї, ж., зах. Проблема; питання. Але донедавна була хоть одна партія межи поляками, котра в сій квестії [польсько-руській] висказувалася справедливо (Стеф., III, 1954,106); — Що вам, мамо, сьогодні?— спитав я. — Несу цвіти, то й несу. Чи варто з цього робити квестію? (Коб., III, 1956, 30).
Словник української мови в 11 томах