Словник синонімів Караванського

клекітливий

Кипучий, бурхливий; клекотливий, клекітний.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. клекітливий — клекітли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. клекітливий — клекотливий, -а, -е. Який клекоче. || Який має схильність клекотати (у 1 знач.). Клекітливий птах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клекітливий — КЛЕКІТЛИ́ВИЙ, КЛЕКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який клекоче. Занадто спокійний, занадто рівний цей голос серед клекітливих, пінистих голосів (В. Винниченко); Ще мить, і він загинув би у клекотливому вирі (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. клекітливий — БУРХЛИ́ВИЙ (про море, потік, річку і т. ін.), БУ́РНИЙ рідше, БУРЛИ́ВИЙ, БУРЕ́МНИЙ рідше, БУ́ЙНИЙ поет., ЗБУ́РЕНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙ рідше, РОЗБУЯ́ЛИЙ рідше, ЗБУНТО́ВАНИЙ підсил. поет.  Словник синонімів української мови
  5. клекітливий — КЛЕКІТЛИ́ВИЙ, КЛЕКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який клекоче. Ще мить, і він загинув би у клекотливому вирі (Донч., III, 1956, 229); Клекітливий Черемош; Клекітлива юрба; // Який має схильність клекотати (у 1 знач.). Клекітливий птах.  Словник української мови в 11 томах