Значення в інших словниках
-
клечати —
клеча́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
клечати —
-аю, -аєш, недок., перех., етн. Убирати, прикрашати (зеленню).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
клечати —
КЛЕЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що, етн. Убирати, прикрашати (зеленню). Мати приносила завжди з лісу березове гілля, клечала ним кімнатку (О. Іваненко); Незабаром ось Тройця, дівчата хати клечатимуть, долівки труситимуть луговою травою (О.
Словник української мови у 20 томах
-
клечати —
ПРИКРАША́ТИ (ПРИКРА́ШУВАТИ) (надавати привабливішого вигляду комусь, чомусь, чіпляючи на нього оздоби, одягаючи щось небуденне, підмальовуючи тощо), ОЗДО́БЛЮВАТИ (ОЗДОБЛЯ́ТИ), ПРИОЗДО́БЛЮВАТИ (ПРИОЗДОБЛЯ́ТИ), РОЗЦВІ́ЧУВАТИ, УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ)...
Словник синонімів української мови
-
клечати —
КЛЕЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., етн. Убирати, прикрашати (зеленню). Незабаром ось тройця, дівчата хати клечатимуть, долівки труситимуть луговою травою (Гончар, II, 1959, 267); Мати приносила завжди з лісу березове гілля клечала ним кімнатку (Ів., Таємниця, 1959, 199).
Словник української мови в 11 томах