Клумак, торба, мішок; (зв'язані в хустці речі) вузол.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
клунок —
клу́нок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
клунок —
-нка, ч. 1》 Наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима. 2》 Зав'язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін.; вузол. 3》 розм. Півмішка чого-небудь як міра.
Великий тлумачний словник сучасної мови
клунок —
КЛУ́НОК, нка, ч. 1. Наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння за плечима. – Возьми [візьми] на плечі з хлібом клунок; Нехай йому лихий прасунок, Як голодом нам помирать (І.
Словник української мови у 20 томах
клунок —
ВУ́ЗОЛ (що-небудь, зав'язане у хустку, шматок полотна тощо), КЛУ́НОК, КЛУМА́К. Татари скочили на коні, прив'язуючи до сідел вузли награбованого (З. Тулуб); За прилавком (на базарі), обклавшись клунками і мішками, сидів Василь Лигун (М. Чабанівський).
Словник синонімів української мови
клунок —
КЛУ́НОК, нка, ч. 1. Наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима. Возьми на плечі з хлібом клунок; Нехай йому лихий прасунок, Як голодом нам помирать (Котл.
Словник української мови в 11 томах