колотнеча

Сварка, гризня, гризотня, звада, колотня, вул. заїдня, д. колот; (заворуха) ЗАМ'ЯТТЯ, каша, веремія, буча; (велика) заворушення.

Значення в інших словниках

1. колотнеча — колотне́ча іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. колотнеча — див. гамір; метушня; сварка  Словник синонімів Вусика
3. колотнеча — -і, ж. 1》 Безладний рух, гомін людей; сум'яття. || Стихійний вияв незадоволення своїм становищем; заворушення. 2》 Побутові незгоди, сварки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. колотнеча — КОЛОТНЕ́ЧА, і, ж. 1. Безладний рух, гомін людей; сум'яття. Бував він на своєму віку не раз на ярмарках, бачив колотнечу, а подібного нічого не зустрічав (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. колотнеча — ЗАВОРУ́ШЕННЯ перев. мн. (масовий вияв невдоволення, протесту), КОЛОТНЕ́ЧА заст., КОЛОТНЯ́ заст. рідше, СМУ́ТА заст., РОЗГАРДІЯ́Ш розм. рідко.  Словник синонімів української мови
6. колотнеча — Колотне́ча, -чі, -чі, -чею; -не́чі, -не́ч  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. колотнеча — КОЛОТНЕ́ЧА, і, ж. 1. Безладний рух, гомін людей; сум’яття. В кузові зчинилася колотнеча. Люди кричали, лаялися, потім почали гупати кулаками об вицвілий верх кабіни (Руд.  Словник української мови в 11 томах
8. колотнеча — Колотне́ча, -чі ж. Ссора, споръ, драка, свалка. Тіки на пори, аж там така смертенна бійка та колотнеча діється. Харьк. Смерть запанувала там, де недавно буц гармідер і колотнеча. Левиц. І. Добра та ладу не було, а були тільки бучі, колотнеча та сваволя. Мир. ХРВ. 87.  Словник української мови Грінченка