Словник синонімів Караванського

колошкати

Полохати; (збурювати спокій) турбувати; (чуб) Р. кошлати, кошлатити.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. колошкати — коло́шкати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. колошкати — див. бити  Словник синонімів Вусика
  3. колошкати — -аю, -аєш, недок., перех., розм. 1》 Те саме, що полохати. 2》 Раптово порушувати спокій, переривати сон і т. ін.; турбувати. 3》 рідко. Те саме, що кошлатити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колошкати — КОЛО́ШКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. кого. Те саме, що поло́хати. – Я гнав овець до старости, а вони два перебігли та й давай мені колошкати овець: кишкають на вівці, одбивають од мене (Сл.  Словник української мови у 20 томах
  5. колошкати — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. колошкати — КОЛО́ШКАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. 1. Те саме, що поло́хати. — Я гнав овець до старости, а вони два перебігли та й давай мені колошкати овець: кишкають на вівці, одбивають од мене (Сл. Гр.); [Петро:] Торішню ніч знов щось колошкало телят (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
  7. колошкати — Коло́шкати, -каю, -єш гл. Тревожить, вспугивать. За те (б'ють), — сказав один Рябкові з наймитів, — щоб не колошкав ти вночі своїх панів. О. 1861. III. Гул.-Арт. 82.  Словник української мови Грінченка