Значення в інших словниках
-
конокрад —
конокра́д іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
конокрад —
-а, ч. Той, хто краде коней; коновод.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
конокрад —
КОНОКРА́Д, а, ч. Той, хто краде коней; коновод. [Антон:] Та чи не конокрад ти, що так плутаєш? (М. Кропивницький); Так і не довелось Гнатові звести рахунки із степовими конокрадами (Григорій Тютюнник); Конокради знають, коли приходити.
Словник української мови у 20 томах
-
конокрад —
КОНОКРА́Д, КОНОВО́Д розм. (Антон:) Та чи не конокрад ти, що так плутаєш? (М. Кропивницький); Тепер вона знала, чим зробився Роман і хто брав у їх на селі коні... Коновод.. Злодій!.. (Б. Грінченко).
Словник синонімів української мови
-
конокрад —
Конокра́д, -да; -ра́ди, -дів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
конокрад —
КОНОКРА́Д, а, ч. Той, хто краде коней; коновод. [Антон:] Та чи не конокрад ти, що так плутаєш? (Крон., І, 1958, 203); Так і не довелось Гнатові звести рахунки із степовими конокрадами (Тют., Вир. 1964, 72).
Словник української мови в 11 томах
-
конокрад —
Конокрад, -да м. Конокрадъ. Ті жидки були всім завідомі конокради. Левиц. І.
Словник української мови Грінченка