конопатити —
КОНОПА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, недок., що. Забивати, затикати дірки, щілини клоччям, мохом і т. ін. 3астукотіли у Великому Лузі сокири, і запорожці почали лагодити та конопатити великі чайки (А.
Словник української мови у 20 томах
конопатити —
КОНОПА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, недок., перех. Забивати, затикати дірки, щілини клоччям, мохом і т. ін. Чавунні труби слід конопатити просмоленим пасмом (Довідник сіль. будівельника, 1956, 106); Козаки конопатили човни, обладнували борти протиштормовими зв’язками очерету (Добр., Очак. розмир, 1965, 83).
Словник української мови в 11 томах