красуня

КРАСУЛЯ, вродливиця, жм. красючка, красуха, ж. краля, п. краса, грація, с. богиня, королева.

Значення в інших словниках

1. красуня — (вродлива жінка, дівчина) краля, поет, богиня.  Словник синонімів Полюги
2. красуня — красу́ня іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. красуня — [красун'а] -н'і, ор. -неийу  Орфоепічний словник української мови
4. красуня — -і, ж. 1》 Вродлива дівчина, жінка; вродливиця. 2》 Про щось гарне (перев. вживається як прикладка). 3》 Уживається як складова частина термінів, що означають сорти яблунь, груш і т. ін. Лісова красуня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. красуня — КРАСУ́НЯ, і, ж. 1. Уродлива дівчина, жінка. Під деревом .. стояла дивної краси висока молода красуня (І. Нечуй-Левицький); Глухою доріжкою .. ходила в саду доросла дочка учителя, красуня Маруся (С.  Словник української мови у 20 томах
6. красуня — КРАСУ́НЯ (вродлива дівчина, жінка), ВРОДЛИ́ВИЦЯ (УРОДЛИ́ВИЦЯ рідше), КРАСУ́ХА розм., КРА́ЛЯ розм., ХОРОШУ́ЛЯ розм., КРАСА́ заст., КРАСУ́ЛЯ діал., КРАСОВИ́ЦЯ діал., ГРА́ЦІЯ поет. заст., БОГИ́НЯ поет.  Словник синонімів української мови
7. красуня — Красу́ня, -ні, -нею, -не! -су́ні, -су́нь  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. красуня — КРАСУ́НЯ, і, ж. 1. Уродлива дівчина, жінка; вродливиця. Під деревом.. стояла дивної краси висока молода красуня (Н.-Лев., III, 1956, 291); Глухою доріжкою .. ходила в саду доросла дочка учителя, красуня Маруся (Вас.  Словник української мови в 11 томах
9. красуня — Красуня, -ні ж. Красавица. Й я не молода, але й дячиха красуня — нічого сказати. Левиц. ПЙО. 372.  Словник української мови Грінченка