красуня —
красу́ня іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
красуня —
КРАСУЛЯ, вродливиця, жм. красючка, красуха, ж. краля, п. краса, грація, с. богиня, королева.
Словник синонімів Караванського
красуня —
[красун'а] -н'і, ор. -неийу
Орфоепічний словник української мови
красуня —
-і, ж. 1》 Вродлива дівчина, жінка; вродливиця. 2》 Про щось гарне (перев. вживається як прикладка). 3》 Уживається як складова частина термінів, що означають сорти яблунь, груш і т. ін. Лісова красуня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
красуня —
КРАСУ́НЯ, і, ж. 1. Уродлива дівчина, жінка. Під деревом .. стояла дивної краси висока молода красуня (І. Нечуй-Левицький); Глухою доріжкою .. ходила в саду доросла дочка учителя, красуня Маруся (С.
Словник української мови у 20 томах
красуня —
КРАСУ́НЯ, і, ж. 1. Уродлива дівчина, жінка; вродливиця. Під деревом.. стояла дивної краси висока молода красуня (Н.-Лев., III, 1956, 291); Глухою доріжкою .. ходила в саду доросла дочка учителя, красуня Маруся (Вас.
Словник української мови в 11 томах
красуня —
Красуня, -ні ж. Красавица. Й я не молода, але й дячиха красуня — нічого сказати. Левиц. ПЙО. 372.
Словник української мови Грінченка