Словник синонімів Караванського

кривдник

Напасник, напрасник, о. звиклий кривдити <�ображати>.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. кривдник — кри́вдник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. кривдник — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
  3. кривдник — -а, ч. Той, хто робить комусь кривду (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кривдник — КРИ́ВДНИК, а, ч. Той, хто робить комусь кривду (у 1 знач.). Гриць Галабура мав замість покарання свого кривдника задовольнитися кільканадцятьма ринськими (І. Франко); У нього [І. Франка] .. люди діляться на два табори: на кривдників .. і покривджених (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. кривдник — КРИ́ВДНИК (той, хто робить комусь кривду), ОБИ́ДНИК рідше, НАПРА́СНИК діал., ОБРА́ЗНИК діал.; НАПА́ДНИК (той, хто нападає, чіпляється, щоб скривдити). Почалися позви, судова тяганина.  Словник синонімів української мови
  6. кривдник — КРИ́ВДНИК, а, ч. Той, хто робить комусь кривду (у 1 знач.). Гриць Галабура мав замість покарання свого кривдника [графа] задовольнитися кільканадцять— марийськими (Фр., VІІ, 1951, 343); У нього [І. Франка].. люди діляться на два табори: на кривдників..  Словник української мови в 11 томах